КАРАНТИН ПОРОДИВ ГЕНІЯ !

       Глобальна самоізоляція населення була знайома людям ще з доби середньовіччя.

       Так, за часів Шекспіра епідемія - була частим явищем, як і те, що вона з собою приводила: руйнування звичного життя, смерті, страх.  Шекспір ​​написав свою похмуру, відчайдушну драму "Короля Ліра" саме під час самоізоляції.

       Однозначно можна сказати, що епідемія чуми значно вплинула на кар'єру Шекспіра.

Шекспіру щастило з самого раннього дитинства - він пережив спалах хвороби, яка спустошила його рідне містечко Стратфорд-на-Ейвоні через кілька місяців після народження майбутнього генія влітку 1564 року.  Тоді померла чверть населення міста.

        Чума "наздогнала" Шекспіра, коли він став професійним актором, а пізніше драматургом і співвласником трупи лондонського театру.  За часів спалахів захворювання, які часто траплялися навесні або влітку, в розпал театрального сезону, влада забороняла масові зібрання.

Між 1603 і 1613 роками, коли Шекспір ​​був на вершині свого письменницького таланту, "Глобус" та інші лондонські театри були закриті .

        "Короля Ліра" показали на сцені після Різдва в 1606 році, Шекспір ​​написав її або того ж року, або за рік до цього.  Влітку 1606 в Лондоні був великий спалах чуми, за що театри тимчасово закрили, і в п'єсі є чимало образів смерті, хаосу і відчаю.

       Цікаво, що під час попереднього спалаху чуми в червні 1592, коли театри закрили майже на шість місяців, Шекспір ​​почав писати поезію, ймовірно, щоб забезпечити собі більш надійне джерело доходу.  Якби театри так і залишилися закритими, можливо, світ би не побачив ні "Короля Ліра", ні "Гамлета", "Макбет" та інших видатних творів драматурга.