ЖИВИМ - УКЛІН, ЗАГИБЛИМ - СЛАВА!

  25 березня виповнюється 72-а річниця з дня визволення міста Хмельницького (Проскурова) із фашистської неволі.
Історична довідка про операцію визволення
Проскурів – обласний центр Кам’янець-Подільської області, стратегічно важливий залізничний вузол та головний опорний пункт оборони нацистів – був визволений у ході Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції військ 1-го Українського фронту під командуванням маршала Г.Жукова, що проходила у взаємодії з військами 2-го Українського фронту під командуванням маршала І.Конєва. У визволенні Проскурова брали участь частини 1-ї армії А.Гречка, 3-ї танкової армії П.Рибалка, 2-ї повітряної армії С.Красовського.
23 березня 1944 року було звільнено Летичів, а 24 березня Червона Армія вступила до Меджибіжа.
Надвечір 24 березня Проскурів було взято у напівкільце. Почався штурм міста. Зі сходу наступали підрозділи 304-ї стрілецької дивізії підполковника Музикіна. З півночі штурмували місто бійці 51-ї танкової бригади. Разом з підрозділом 304-ї дивізії вони форсували Південний Буг і прорвалися на вулицю Водопровідну, не давши ворогу підірвати водонапірну станцію. З району с. Заріччя наступали полки 127-ї стрілецької дивізії полковника Говорова. Воїни 2-ї повітрянодесантної дивізії, якою командував полковник Чорний, з боєм зайняли с. Ружична. Через нього ворог намагався прорватися на Кам’янець-Подільський, але наш десант відрізав шлях фашистам. Всю ніч тривали вуличні бої і на ранок 25 березня 1944 року місто повністю звільнили від ворога.
Очевидцем визволення Проскурова був видатний англійський письменник Джеймс Олдрідж, який на той час був зарубіжним військовим кореспондентом. Враження про бої за місто він передав у своєму репортажі.
30 військових частин і з’єднань, які найбільше відзначилися в боях за місто, отримали почесне найменування "Проскурівських", а 12 інших були нагороджені орденами Червоного Прапора і Богдана Хмельницького.
Під час визволення Проскурова віддали своє життя 3252 радянських воїни, однак суттєвими були також і втрати противника.
Віддамо заслужену данину поваги і шани усім тим, хто на фронті і в тилу ворога героїчно, безстрашно і самовіддано боровся проти гітлерівської чуми, хто пережив трагічні і славні часи жахливих страждань, великих бойових і трудових подвигів, схилимо голови перед пам’яттю загиблих воїнів.
ЖИВИМ - УКЛІН, ЗАГИБЛИМ - СЛАВА!