З Н А Й    Н А Ш И Х

15 січня 1915 року в місті Полонному Волинської губернії (сьогодні це м. Полонне Хмельницької області) народився Леонід Григорович Молодожанин, більш відомий у світі як скульптор та живописець Лео Мол

        Великий українець Леонід Молодожанин, відомий у світі як Лео Мол, що народився 15 січня 1915 року в містечку Полонне на Хмельниччині, – скульптор від Бога, академік Королівської канадської академії мистецтв, член і віце-президент Об’єднання скульпторів Канади, член Об’єднання скульпторів Америки, почесний доктор Вінніпезького, Манітобського та Альбертського університетів. Йому судилося прожити довгий вік – 95 років, але, на жаль,  про Лео Мола, легендарного і знаного у світі канадського митця українського походення, в самій Україні стало більше відомо широкому загалу тільки після здобуття нею незалежності.

       Про батьків Леоніда відомо, що батька звали Григорій, а матір Ольга. Обоє були гончарі.

       Коли Леоніду виповнилось 15 років, він вирушив на навчання до Відня. Там здобував освіту за фахом  образотворче мистецтво. Саме там хлопець почав працювати у знаній мистецькій студії Вільгельма Фрасса.

З біографії митця знаємо, що його вчителями також був Матвій Манізер у Ленінградській академії мистецтв. Другу освіту Молодожанин здобував у  Берлінській академії мистецтв Kunst Academie, де згодом  став асистентом скульптора Франца Клімша. Наступним місцем навчання була Королівська академія красних мистецтв у Гаазі (Нідерланди).

       З 1948 року Леонід Молодожанин почав мешкати у місті Вінніпег, Канада. У 1962 році Лео Мол виграв конкурс на створення пам’ятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні (США), що ознаменував прорив у кар’єрі скульптора.

       Ще за життя він був удостоєний звання Академіка Королівської Канадської Академії мистецтв.

       Серед найвідоміших творінь митця, безумовно на першому місці пам’ятники Тарасові Шевченку у Вінніпезі, Вашингтоні, Буенос-Айресі та Оттаві. Саме Лео Мол був автором  б’юстів прем’єр-міністра Канади Джона Дифенбейкера, президента США Двайта Айзенгауера, римських пап Павла VI, Івана XXIII, та Івана-Павла II, кардиналів Йосипа Сліпого й Тіссерана, королеви Великої Британії Єлизавети ІІ.

       Про родину Лео Мола відомо, що в 1943 році він одружився із Маргарет Шолтс, з якою емігрував до Канади.

       У 1990 році Лео Мол передав Вінніпегу всю свою колекцію з більш ніж 300 бронзових скульптур, картин та інших робіт – на суму в чотири мільйони доларів.

       У 1992 році Канада подарувала скульптору землю, на якій був створений іменний Сад скульптур Лео Мола(Leo Mol Sculpture Garden). У 2003 році він завершує роботу над Садом в Assiniboine Park (Вінніпег), який був мрією його життя.

       Основним помічником Лео Мола зі збору коштів був філантроп Хартлі Річардсон (Hartley Richardson). Скульптури розмістили серед дерев, звивистих стежок і тихих ставків. При вході в парк жителів і гостей міста вітає гуцул-трембітар, а в самому Саду привертають увагу бронзові фігури Тараса Шевченка (копія пам’ятника у Вашингтоні), дівчинки з косичками, сіяча, гайдамаків, Мойсея та багатьох інших. Лео часто любив прогулюватися тут і спостерігати за людьми.

      Лео Мол був удостоєний найвищої нагороди країни – ордена Канади. Має безліч медалей художніх асоціацій інших країн. Столітній ювілей скульптора відзначався в Україні на державному рівні.

       У храмах по всьому Вінніпегу Лео Мол створив понад 80 композицій, включаючи вітражі і мозаїки, найбільш відомими з яких є зображення Таємної вечері в Вествортській об’єднаній церкві і 16 сцен з української історії в Кафедральному соборі святих Володимира і Ольги. Відновивши кар’єру скульптора в Канаді, в 1952 році він створив перші три статуї – «Мадам X», «Негритянська дівчина» і «Аллан Істмен».

       Навесні 2008 року Івано-Франківськ облетіла радісна звістка: знаний у світі канадійський зодчий українського походження Лео Мол подарував місту власноруч виготовлену величну скульптуру Тараса Шевченка у бронзі. Новину жваво обговорювали, як то кажуть, і малі, і старі. Проте місцева влада не поспішала скористатися такою щедрістю. Розпочалися традиційні чиновницькі зволікання, дискусії щодо вибору місця встановлення монумента, довго ламалися списи навколо художньої цінності дарунка, оскільки Пророк відтворений молодим, а не в традиційно зрілому віці.

       Зрештою, 22 травня 2011 року пам’ятник Кобзареві все-таки відкрили в місцевому парку культури і відпочинку… імені Т. Г. Шевченка. На жаль, сам скульптор не дочекався цієї радісної події, адже 4 липня 2009 року на 95-му році життя відійшов за обрій. До речі, як з’ясувалося, це був останній із понад двох десятків його рукотворних монументів українському Прометею…

“Кар’єра Лео Мола — це екстраординарна історія успіху. Поєднавши великий талант і цілеспрямованість, він здобув славу, що вийшла за межі Канади. Можна тільки припустити, яких висот досяг би Лео Мол, якби оселився у великому світовому центрі.”

Поль Дюваль, історик мистецтв (Канада)